В глубоком раскаяньи, припавши до земли,
Я прихожу к Тебе, о, Распятый на древе!
Словам, что возношу, Господь, внемли.
Даруй, что приготовил Ты издревле.
Я злата не прошу себе, ни серебра.
Я не прошу и славы, что без Бога.
К обителям Твоим не приведёт она.
Но путь пошли, что не закончится у гроба.
Ещё один виток и робкий шаг.
Ещё один рывок и с крутизны на гору.
Я вижу, как в злобе свирепый враг
Старается закрыть спасения дорогу.
Но не закрыть её! Победа у Христа!
Вреда не сделать. Смерть, где твоё жало?
Славь Бога и ликуй спасённая душа.
Терпеть и ждать осталось ведь так мало.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 5661 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
